Eternal Return представляє Серес, охоронця, створеного експериментами, покорою та незламною обіцянкою

Nimble Neuron готується представити ще одного персонажа з глибокою історією на Острові Люмія. Серес, другого нового персонажа, пов'язаного з Eternal Return Сезоном 12: Плавання, вже має свій офіційний анонс, що розкриває охоронця, чия вся сутність була сформована експериментами, покорою та першою людиною, яка коли-небудь визнала, що її існування має цінність само по собі.

Описана як вірний охоронець, який приєднується до експерименту, Серес тісно пов'язана з Луцією Джемма ді Ферранте, ще одним важливим новим персонажем, представленим у Сезоні 12. Відносини між ними розвивалися в A Story Untold, Записах Тестових Суб'єктів та власній передісторії Луції, але новий анонс Серес нарешті ставить розповідь переважно з її перспективи.

Що emerges, є значно темнішим, ніж звичайна історія про вірність. До того, як Серес отримала своє ім'я, вона була експериментальним об'єктом, підданим жорстоким випробуванням VF, змушена вбивати інших суб'єктів, щоб вижити, і неодноразово отримувала місії, оскільки залишатися корисною було фактично єдиним способом відстрочити її власну екзекуцію. Зустріч з Луцією дала їй те, чого експерименти AGLAIA ніколи не пропонували: причину жити, яка не базувалася на корисності.

Серес була вихована для виживання, а не для життя

Історія Серес починається не на Острові Люмія, а в лабораторії. Розширена історія персонажа Nimble Neuron описує неодноразові ін'єкції, невідомі препарати та експерименти настільки жорстокі, що втрата свідомості стала предметом розкоші. Інші суб'єкти, що жили поряд з нею, могли стати цілями, яких їй наказали вбити наступного дня, поступово скорочуючи групу виживших до тих, кого більше не сприймали як людей, а скоріше як невдалі експериментальні ресурси.

Різниця між виживанням і життям є центральною в її характеристиці. Серес спочатку не думає про амбіції, дружбу або навіть значуще майбутнє. Виконання наказів доводить, що вона залишається корисною, а корисність купує ще один день. Невиконання наказу має набагато простішу наслідок.

Зрештою, чотирьом залишеним експериментальним суб'єктам пропонують те, що, здається, є можливістю. Їм говорять, що успішне виконання місії може дати їм можливість стати агентами AGLAIA, наукової організації, відповідальної за експерименти, що відбуваються навколо Острова Люмія. Альтернатива ніколи формально не озвучується, тому що в ній немає потреби.

Їхнє завдання, здається, простим у порівнянні: впровадитися в заможну родину, маскуючись під слуг, і стежити за молодою дівчиною.

Ця дівчина - Луція.

Луція дає Серес те, чого лабораторія ніколи не дала: ім'я

Луція є членом потужної родини Ферранте, престижного дому, тісно пов'язаного з вогнепальною зброєю та оборонною промисловістю. Її власне дитинство навряд чи було комфортним. Історії персонажів Сезону 12 описують ізольовану молоду жінку, піддану жорстокості та нехтуванню з боку членів її родини, особливо у випадках, коли її амбіції вступають у конфлікт з очікуваннями родини Ферранте.

Коли чотирьом потенційним слугам представляють її, Луція помічає найбільш виразно побиту з них.

На той момент Серес навіть не має звичайного імені. Вона є по суті лише ідентифікатором, прикріпленим до корисного тіла. Луція відмовляється приймати це і називає її Серес, взявши натхнення з спокою та кольору її очей.

Для Луції дати комусь ім'я - це базове визнання людяності. Для Серес, яка витратила своє життя на те, щоб її оцінювали за корисністю, це щось набагато складніше для сприйняття.

Її первісна реакція залишається цілком прагматичною. Вона служить Луції, спостерігає за її рутинними діями та надсилає звіти, оскільки виконання місії дозволяє їй залишатися живою. Вона дотримується етикету, виконує мінімум, що від неї очікують, і ставиться до прихильності як до потенційно небезпечного фактора.

Луція поступово робить цю дистанцію неможливою для підтримки.

Слуга стає другом

Луція вже навчилася очікувати, що люди, які проявляють до неї прихильність, врешті-решт зникнуть. Її няня зникла. Садівник, який заохочував її інтерес до проектування вогнепальної зброї, усунений з маєтку. Її родина неодноразово підкріплювала ідею, що близькість веде до покарання.

Спочатку вона говорить Серес, щоб та не була добра до неї.

А потім починає залишати для неї смаколики.

Обидві діляться чаєм у покинутому саду, і Луція говорить про мрії, які їй навчали пригнічувати. Серед них - її захоплення мушкетерами з історій, які вона чула в дитинстві, та її бажання створити власну вогнепальну зброю.

Серес слухає, бо слухати - це частина її обов'язку. Принаймні, так вона каже собі.

Однак згодом відносини перестають вписуватися у межі її завдання. Ключова зміна відбувається, коли Луція відкрито називає Серес своєю подругою. Це слово важливе, оскільки Серес усвідомлює, що Луція цінує її існування, а не послуги, які вона може надати.

Для когось, хто був вихований вірити, що корисність визначає, чи заслуговує вона на ще один день життя, ця різниця є трансформаційною.

Серес приймає рішення, яке раніше було б немислимим: вона перестає повідомляти все.

Це перший справжній акт непокори в її новому житті.

Меч представляє більше ніж зброю

Меч, який постійно показується в рекламних матеріалах Серес, нерозривно пов’язаний з цією відносиною.

В один момент, Серес отримує великий дорогоцінний камінь як оплату за інше завдання і кладе його в ювелірну коробку Луції, явно намагаючись дистанціюватися від будь-якої особистої прив’язаності до винагороди. Луція, натомість, ділить дорогоцінний камінь навпіл.

Одна половина стає брошкою для Луції.

Інша частина інтегрована в меч, який вона створює для Серес як подарунок на день народження.

Результат дає обом персонажам фізичний артефакт одного і того ж об'єкта. Луція носить брошку, тоді як Серес носить лезо. У межах їхньої історії ці об'єкти представляють спільний зв'язок, встановлений добровільно, а не щось нав'язуване сім'єю, експериментами чи обов’язками.

Для Серес меч має додаткове значення. Раніше вона покладалася на одноразові види зброї, такі як прості вогнепальні зброї та кинджали. Лезо, яке їй дає Луція, є чимось особистим, розробленим спеціально для неї та представленим не як винагорода за виконання місії, а як подарунок між друзями.

Серес відповідає, давши свої власні обіцянку.

Якщо Луція дала їй життя, вартісне збереження, вона використає це життя, щоб захистити її.

Молода жінка, за якою їй наказали слідкувати, стає тією, кого Серес називає своєю пані.

AGLAIA ніколи не збиралися ігнорувати її зраду

Вибір Луції не стирає попередні зобов'язання Серес.

Її керівники врешті усвідомлюють, що щось змінилося. Спостереження замінюється новими наказами, і Серес неодноразово відправляється на небезпечні місії, пов'язані з інтересами Ферранте. Завдання стають невтомними, віддаляючи її від Луції та змушуючи вже пошкоджене тіло перевищувати свої межі.

Ця частина історії переосмислює її вірність як щось значно дорожче, ніж просто стояти поруч з іншим персонажем зі мечем.

Серес знає, що означає непокора. Вона вижила лише тому, що виконувала інструкції, пригнічувала свою ідентичність та демонструвала, що може залишатися корисною. Захист Луції вимагає відмовитися від логіки виживання, яка тримала її в живих протягом років.

Коли Луція просить Серес бути присутньою на своєму вісімнадцятому дні народження, Серес має намір повернутися. Вона продовжує змушувати себе проходити через місії, тому що тепер у неї є місце та людина, яка чекає на неї.

Однак їй не вдається повернутися вчасно.

Потім Луцію повідомляють, що Серес загинула.

Зникнення Луції повертає Серес до тих, хто її створив

Луція врешті-решт залишає маєток Ферранте, переконана, що люди, про яких вона піклується, незмінно страждають через їхню асоціацію з нею. Її відразу ж атакують, і Серес знову входить в історію під час цієї зустрічі.

На цей момент ситуація стає набагато складнішою, ніж просто охорона звичайної молодої жінки. Луція прокидається до надзвичайних сил, тоді як Серес стикається з постатями, пов'язаними з тією ж експериментальною минувшістю, яку вона намагалася залишити позаду.

Її реакція важлива. Серес провела роки, боячись і прагнучи до сили, пов'язаної з експериментами, проведеними над нею. Стикнувшись з Луцією, яка проявляє щось подібно ненатуральне, вона не бачить монстра.

Вона бачить людину, яку обіцяла захищати.

Конфлікт перевищує межі її пошкодженого тіла. Меч, який дала їй Луція, зрештою розбивається в її руках, перетворюючи руйнування зброї на один із центральних образів її історії персонажа.

Символічне значення очевидне, не вимагаючи завершення самої дружби. Лезо може зламатися. Обіцянка, прив'язана до нього, не може.

Серес і Луція розповідають одну й ту ж історію з протилежних сторін

Сезон 12 був особливо обережний у з'єднанні своїх двох нових персонажів.

Історія Луції представляє Серес як безіменну слугу, яку вона вибирає, супутника, який слухає її неможливі мрії, і охоронця, що повторно зникає без пояснення. З перспективи Луції Серес стає ще однією людиною, яку вона боїться втратити, оскільки всі важливі для неї врешті-решт зникають.

Історія Серес розкриває, що відбувалося під час цих відсутностей. Вона не добровільно залишала Луцію. Її тягли між організацією, яка контролювала її виживання, і людиною, яка нарешті надала цьому виживанню сенс.

Це створює ефективну симетрію між двома персонажами. Луція вважає, що люди зникають, тому що з нею щось не так. Серес вважає, що єдине, на що вона заслуговує, - це залишитися в живих, поки вона корисна. Обидві розвинули свою ідентичність навколо того, як їх сприймали інші люди, і їхня дружба дає кожній свідчення, що ці ідентичності неповні.

Навіть їхня зброя відображає цю відносину. Дитяче захоплення Луції мушкетерами зрештою стає справжньою мушкетою, коли вона вкрай необхідно захищає Серес. Меч Серес існує через те, що Луція перетворює частину їхнього спільного дорогоцінного каменю на фізичне підтвердження дружби.

Тому їхні бойові ідентичності будуються безпосередньо з тієї самої наративної взаємозв’язку, а не є відокремленими lore, прикріпленими до необв'язаних механік гри.

Її повернення до AGLAIA ставить наступне питання

Офіційний анонс завершується тим, що Серес знову потрапляє до AGLAIA, організації, яка спочатку зменшила її життя до експериментів та завдань.

Ця мета, природно, веде до Острова Люмія, де AGLAIA проводить експеримент на виживання, що є в центрі Eternal Return. Гравці входять у матчі в якості Тестових Суб'єктів, збираючи матеріали, створюючи обладнання, борючись зі дикими тваринами та суперницькими командами, і намагаючись стати останньою вижившою командою.

Для Серес вхід у цей експеримент має більше наративне значення, ніж просто додавання ще одного конкурента до списку. Вона повертається до організації, яка вже сформувала більшу частину її життя, але вона більше не є безіменним суб'єктом, який увійшов до її лабораторій без ідентичності, крім виживання.

Тепер у неї є ім'я, обіцянка та людина, яку вона має намір захищати.

Питання, поставлене Nimble Neuron, полягає в тому, чи можуть ці речі вижити ще одне зіткнення з установою, яка спочатку намагалася їх стерти.

Її ігровий процес залишається основним браком

Існує ще одна важлива частина розкриття Серес, яку Nimble Neuron спеціально тримає в секреті: її повний ігровий набір.

Офіційна бібліотека Персонажів та Скінів Сезону 12 наразі вказує здібності Серес Q, W, E і R як “Скоро.” Її концепт-арт і наративні матеріали вже доступні, але розробник ще не опублікував детальний числовий розклад чи описи, які потрібні для визначення того, як вона буде функціонувати в команді.

Її візуальна ідентичність та історія чітко встановлюють меч як її визначну зброю, але було б передчасно екстраполювати конкретні механіки лише з трейлера персонажа. Чи перекладеться її тема охоронця у захисні здібності, контратаки, захист передньої лінії, агресивний ближній бій або іншу форму командної утиліти, залишимося підтверджувати, коли Nimble Neuron випустить її повний огляд здібностей.

Ця стриманість варта збереження, оскільки персонажі Eternal Return можуть грати зовсім інакше, ніж ті, що їх наративні архетипи спочатку пропонують. Офіційне розкриття здібностей, а не хореографія трейлера, визначить її реальну конкурентоспроможну роль.

Серес завершує центральний зв'язок персонажів Сезону 12

Серес також є важливою частиною структури Сезону 12: Плавання самої. Nimble Neuron підтвердив, що сезон міститиме двох нових персонажів, ставлячи Луцію і Серес в центр її розширення персонажів поряд із більш широкою колекцією нових скіни, подій та продовженням сезонного сюжетного контенту.

Луція прийшла першою, дозволяючи гравцям довідатися про Серес опосередковано через когось, хто вважав її незамінною. Новий анонс перевертає цю перспективу та пояснює, чому Серес також так віддана Луції.

Це ефективний спосіб представлення пов'язаних персонажів. Замість того, щоб випускати два біографії, що випадково згадують один одного, Nimble Neuron створив спільну історію, у якій інформація, отримана від одного персонажа, змінює те, як слід розуміти іншого.

Луція дає Серес ім'я.

Серес надає Луції когось, хто готовий повернутися.

Луція перетворює дорогоцінний камінь на їхній спільний символ.

Серес перетворює цей символ на обіцянку.

І коли меч врешті зламається, жоден персонаж не вважає це кінцем того, що він представляв.

Охоронець досягає Острова Люмія з чимось, що варте захисту

Eternal Return завжди використовував Острів Люмія, щоб зібрати Тестових Суб'єктів, чому причини входження в експеримент AGLAIA часто набагато складніші, ніж просто бажання виграти.

Серес ідеально вписується в цю традицію.

Вона починає як хтось, чия ідентичність фактично була стерта. Біль - це рутина, покора затягує виживання, а виконання місій є єдиним вимірювальним доказом того, що її життя все ще має цінність. Луція порушує цю всію систему просто, ставлячи її як ще одну людину.

Це робить фразу в центрі розкриття Серес - вона може схилитися, але ніколи не зламається - більше ніж опис фізичної стійкості.

Її тіло вже було неодноразово зламане. Її меч розбився. Її накази змінилися, її пані зникла, а люди, відповідальні за її страждання, повернулися до її життя.

Те, що залишилось неушкодженим, - це вибір, який вона врешті-решт зробила для себе.

Серес спочатку була відправлена захищати Луцію, тому що це підтримувало її корисність. Тепер вона повертається до AGLAIA, тому що захист Луції став чимось зовсім іншим: метою, яку вона обрала, а не наказом, який отримала.

Лабораторія дала Серес можливість вижити. Луція дала їй причину турбуватися, чи це відбувається.