Voidigo · IDC Games

Усі відеоігри як правило наповнені якісною озвучкою та аудіотреками. Потужний вибух ракет у Quake, жахливий тріск пострілу в голову в

Усі відеоігри як правило наповнені якісною озвучкою та аудіотреками. Потужний вибух ракет у Quake, жахливий тріск пострілу в голову в Gears of War, культові крики Маріо... Усе це слугує тими гачками, які захоплюють нас у світи наших улюблених ігор.

Є також безліч тонких анімацій, які служать для цієї мети: тремтіння екрана в піксельних аркадах Vlambeer, паузи під час нанесення ударів, різкі звукові сигнали в бою Аїда. Усе це для того, щоб посилити ефект кожної дії та порадувати гравця тим, як вони наповнюють ігровий досвід відчуттям кінетичної енергії та винагороди.

Що ж, Voidigo спирається на всі ці ефекти настільки сильно, що змушує весь ігровий процес віддаватися відлунням і підстрибувати від какофонії писків, щебетань і трелів, перш ніж узяти себе в руки, змахнути пил і переробити все заново.

Кожен кадр рольової гри Semiwork Studio сповнений руху й активності. Це нагадує тремтячу, хвилясту анімацію Klasky Csupo, коли об'єкти і персонажі стрибають і хитаються, перш ніж ви відправляєте їх у політ пострілом в обличчя.

По суті, Voidigio - це Roguelike, схожа на інші шутери, що стрясають екран, як-от Nuclear Throne і Enter the Gungeon. Ми граємо за Драша, маленьку рожеву пташку, яка нічого не пам'ятає про своє минуле, але була обрана Антивоїдом, щоб допомогти боротися з Порожнечею, всепоглинаючим злом, яке зіпсувало її реальність.

Для цього нам доведеться подолати рівні у формі колеса, кожен з яких має маточину в центрі, що веде до шести спиць, з'єднаних у кільце. На кожному рівні є бос - величезний звір, зіпсований потворністю, який перетворився на агресивного мисливця. Коли ви зустрічаєте боса зі списку, що містить усе, від гігантської мурахи-королеви до м'ясоїдної рослини з приманкою в стилі мисливця на риб, ви можете почати його знищувати.

У босів досить великі фрагменти здоров'я і широкий спектр атак, яких важко уникнути. Ви досить швидко помітите, що у них велика смуга здоров'я, вкрита замками; це тому, що на кожній карті є набір зруйнованих порожнечею монолітів, що захищають боса. Звичайно ж, вам доведеться розбити їх, перш ніж ви зможете повністю перемогти головного ворога рівня.

Але почекайте! Моноліти часто замкнені ключем, який знаходиться в одного з різноманітних міньйонів, яких можна знайти в околицях головного центру. Тож мета гри - це знайти моноліт, отримати ключ, знищити його та вистежити боса. Однак усе не так просто, бо боси не статичні, вони блукають картою, атакуючи вас, коли почуваються сильними, або тікають, щоб підлікуватися в укритті.

На практиці цикл нагадує суміш Monster Hunter і Nuclear Throne, набір мікрозавдань, які змушують вас вступати в пекельні бої з колекцією агресивних дерев, бандитів з панцирами і буйних свиней, і при цьому шукати нові воронки для видобутку зброї або магазини, щоб витратити гроші на поповнення боєприпасів (або міцності для зброї ближнього бою).

Як і в більшості roguelikes, ви також можете отримати безліч пасивних поліпшень: дорогоцінне каміння, що стріляє лазерами, коли ви ухиляєтесь у стрибку, кнопки, які спричиняють випадкові ефекти довкілля і змушують вас стріляти швидше, довга рука, яка подовжує ваші власні руки...

Бій при цьому має шалений і кінетичний ритм, снаряди і вороги стріляють один в одного, але у вас є кілька хороших можливостей пересування, включно зі спринтерським стрибком, що виконує подвійну функцію ухилення, і тупотінням у стилі Маріо, що оглушує ворогів на кілька дорогоцінних миттєвостей. Як і у всіх хороших roguelikes, синергія між зброєю та ефектами дає змогу створювати кумедні комбо.

Voidigo - це гра, на яку безперечно варто звернути увагу, і нехай вас не відлякує сюрреалізм 90-х років. Тут є всі можливості для отримання виняткового досвіду, а боси, які долають рівні та переслідують вас - це те, що ніколи не набридне. Весь ігровий процес може здатися трохи маніакальним, і йде рука об руку із вмиранням і повторним проходженням roguelike.